Previous Next

Робота юридичної клініки в умовах карантину

Юридична клініка СумДПУ імені А.С. Макаренка на час карантину не зупиняє свою роботу, а працює у дистанційному режимі – шляхом надання юридичних консультацій та правової допомоги всім, хто її потребує.

25 листопада відбулось чергове засідання на тему «Особливості роботи з особами, постраждалими від домашнього насильства», в якому взяли участь завідувач юридичної клініки Бавикін А.Ю., член Ради адвокатів Сумської області к.ю.н. Чернадчук О.В., викладачі-куратори д.ю.н. Кучук А.М., доцент Іваній О.М. та студенти-клініцисти.

Серед питань, які піднімалися, були: що ми можемо зробити для людей, які хоч раз у житті постраждали від домашнього насильства; для людей, які пережили приниження, примус, фізичний біль, страх, але все ж таки знайшли в собі сили звернутися за допомогою?

Адвокат Чернадчук О.В. зазначив, що потерпілі від домашнього насильства належать до категорії вразливих клієнтів, тому побудова комунікації має свої особливості. Для того щоб така комунікація виявилася вдалою та максимально ефективною, варто пам'ятати про власні фільтри сприйняття, стереотипи та установки. Також необхідно пам'ятати про рівні, фази та інструменти активного слухання. «Ми повинні бути емфатичними та спокійними. Людина, яка сидітиме перед нами на консультації, можливо, прийшовши до нас, зробила найскладніший вчинок у своєму житті».

Учасники засідання з’ясували, які корисні та дієві інструменти для побудови комунікації з вразливими категоріями клієнтів стануть у нагоді. Насамперед, спілкування неможливе без встановлення контакту зі своїм співрозмовником.

Кучук А.М. підкреслив, що у випадку спілкування з особою, яка постраждала від домашнього насильства, зоровий контакт не повинен бути надто довгим, а жестикуляція – надто активною. «Має значення також інтонація, з якою ви говорите, та поза, яку ви займаєте. Клініцист у процесі встановлення контакту зі своїм співрозмовником має викликати у нього почуття довіри, спокою, безпеки, захищеності. Якщо ваш клієнт відчує, що він у безпеці, що вам можна довіряти, то шанси на побудову довіри й відкритості в комунікації зростуть».

Особі, що надає безоплатну правову допомогу важливо володіти навичками активного слухання, тобто не тільки уважно слухати, але й чути та намагатися правильно зрозуміти. Для цього час від часу, коли обставини дозволяють, можна ставити відкриті запитання своєму клієнту, використовувати парафраз та слова, якими клієнт вже говорив.

Іваній О.М. розповіла, що дуже корисною є техніка резюмування, яка може застосовуватися стадійно (проміжне резюмування) і ближче до закінчення розмови (кінцеве резюмування). Під кінець розмови краще ставити закриті запитання, щоб перевірити, чи правильно клініцисти зрозуміли особу. Важливо бути максимально спостережливим, уважно стежити за емоціями та настроєм клієнта. Не варто перебивати співрозмовника. Необхідно дозволити клієнту висловити свою думку до кінця та обов'язково підбити підсумки (резюмування) почутого.

Бавикін А.Ю. наголосив, що усі по‑різному сприймають інформацію, тому головне в роботі з клієнтом –  проявити емпатію. Саме емпатію, тобто раціональне розуміння того, що пережив і відчуває у зв'язку з цим клієнт, яку потребу він має, що саме транслює.

Наприкінці зустрічі викладачі-куратори надали студентам декілька порад, а саме: не варто боятися відходити від звичних методів спілкування. Проявляйте емпатію, розширюйте інструментарій технік та інструментів активного слухання, будьте уважними, спостережливими, стриманими. Резюмуйте та не забувайте перевірити себе, чи дійсно наш співрозмовник хоче того, що ми вже намислили собі як гіпотетичну і таку бажану перемогу.

Меню

Мій розклад