Гарну місцину важко знайти. Ніби на підтвердження тому Хаб на Кузнечній я знайшов не одразу, попередньо прийшовши до вуличного театру по сусідству з Хабом, і лиш потім знайшов його.
Хаб на Кузнечній розташований у старому будинку, стіни якого пережили не одну халепу і захистили та обігрили не одне покоління сум'ян. Місцина досить атмосферна: крізь вузькі двері та низькуваті сходи старовинного будування ми потрапляємо до просторої зали з декількома великими вікнами, що цього разу були убрані чорними непрозорими шторами для вдалого відеозапису засідання. За товстою кладкою стін та завішаними вікнами авдиторії розташовані невеличка сцена з одного боку, зо дві дюжини стільців посередині та декілька соф з іншого.
Тут зібралося доволі різнобарвне товариство: докторка політичних наук, керівниця Центру соціальних досліджень Сумського державного університету Андріана Костенко; психотерапевтка, психіатриня, психологиня, дитяча психологиня Вікторія Сухарєва; головна редакторка «Суспільне.Суми» Катерина Гладенко; начальник Сумської міської військової адміністрації Олексій Дрозденко та начальник служби зв’язків з громадськістю 117 окремої бригади територіальної оборони Дмитро Лантушенко.
Сьогодні вони та ми тут, бо не хочемо бути обманутими.
Тут відбулася публічна дискусія про важливість медіаграмотності «Як не поїхати дахом, читаючи останні новини про Сумщину?»
На початку засідання мала місце невелика теоретична частина, де було розказано про поняття інформаційно-психологічних спеціальних операцій (ІПСО) та роль інформації як інструменту впливу на людську психіку.
За словами ведучого, механізм маніпуляції інформацією чудово зображено у документальних фільмах Іларіона Павлюка «Звичайні зомбі. Як працює брехня» та «Зомбі 2. Промивка мізків».
Вікторія СУХАРЄВА пояснила, чому українці читають російські Телеграм-канали.
За її словами, читати російські Телеграм-канали – окремий сорт задоволення. «Якщо хочете покращити настрій – читайте канали російських іноагентів» – жартуючи порадила психологиня.
Коли офіційна влада не встигає надавати офіційну інформацію, люди йдуть до альтернативних джерел, зокрема – анонімних Телеграм-каналів, які дуже легко розміщують у себе неправдиву інформацію, а після спростування – не несуть за це жодної відповідальності.
Пані Вікторія пояснила, що коли ми читаємо страшну інформацію, ми хочемо їй поділитись, щоб розділити свій страх ще з кимось.
Катерина ГЛАДЕНКО розкритикувала підхід української влади до висвітлення інформації та заявила, спираючись на те, що наше суспільство є одним з найбільш освічених у світі, від українців не можна ховати інформацію, з ними треба розмовляти про факти та ризики.
Олексій ДРОЗДЕНКО відмітив, що військові теж піддаються пропаганді, оскільки в більшості своїй вони погано аналізують інформацію, та, шерячи, надають їй ваги в очах читача як такій, що її поширив ВІЙСЬКОВИК.
Висловлене мною побоювання, що потенційний наступ на Сумщину дійсно може відбутись з метою відтягування українських військ зі східного фронту підтвердив Дмитро ЛАНТУШЕНКО.
За словами пана Лантушенка ніхто в Україні зараз точно не знає, чи буде наступ на Сумщину. Тому пан Дмитро наголосив на необхідності оцінки інформації, яку споживає кожен з нас, та попросив не розносити ІПСО далі.
Він додав, що про російське вторгнення на Сумщину, якщо воно розпочнеться, в перші ж години повідомить прес-служба 117 бригади ТРО.
«Взагалі, якщо вторгнення дійсно розпочнеться, в перші ж години відомостями про це буде забитий весь інформаційний простір» – додав пан Лантушенко.
На питання від глядачки пан Дмитро відповів, що головний спосіб протидії ІПСО – оперативне поширення офіційної інформації. В якості прикладу було наведено випадок, що мав місце минулої п’ятниці.
Підсумовуючи сказане, Андріана Костенко, Катерина Гладенко та Вікторія Сухарєва назвали декілька правил споживання інформації, що вивели на власному досвіді:
- Обмежте кількість інформаційних джерел – оберіть декілька надійних джерел і не копирсайтесь в «інформаційному смітнику». Гіперінформація – це спосіб обмеження кругозору.
- Коли ви читаєте новини – аналізуйте свої почуття та не вимикайте критичне мислення. Якщо новина залишає по собі страх і ви не розумієте до чого воно у вашій стрічці новин – це, скоріш за все, «інформаційна міна».
- Медіаграмотності допомагають дві речі: власна зайнятість та придуманий план дій на всі випадки життя.
Всім жителям «українського фронтиру» пані порекомендували завжди мати «під ліжком» тривожні валізки та донатити на ЗСУ.
Студент 035 групи Станіслав ЛУКАШЕНКО