14 травня 2026 року відбувся регіональний науково-практичний круглий стіл «Європейські цінності як основа національного права та публічного управління», приурочений до Дня науки та Дня Європи в Україні.
Захід став масштабним майданчиком для фахового обговорення актуальних викликів європейської інтеграції України та об’єднав науковців, освітян, представників правоохоронної системи, органів публічного управління й експертного середовища з різних регіонів України.
Круглий стіл засвідчив широку географію та високий рівень міжінституційної співпраці. До обговорення долучилися представники закладів вищої освіти та партнерських установ, зокрема Дніпровського державного університету внутрішніх справ, Національної академії внутрішніх справ, Пенітенціарної академії України, Національного університету «Одеська політехніка», Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Університету Григорія Сковороди в Переяславі, а також представник Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та Головного управління Національної поліції в Луганській області. Така широка участь підтвердила актуальність тематики заходу та зацікавленість професійної спільноти у виробленні спільних підходів до реалізації європейських стандартів у сфері права та публічного управління.
Зустріч пройшла у форматі професійної дискусії, зосередженої на ролі європейських стандартів у реформуванні системи публічного управління та правового поля України в умовах триваючої збройної агресії.
Ключові напрямки дискусії:
- Верховенство права як засада стійкості держави
Окремий акцент під час заходу було зроблено на концепції правовладдя як ключової європейської цінності. Обговорення, ініційоване Валентиною БОНЯК, стосувалося того, як правові принципи мають трансформуватися в інструменти реального захисту громадян під час надзвичайних правових режимів. Було наголошено, що відповідність національного законодавства цінностям ЄС є не просто формальною вимогою, а умовою стійкості та ефективності державних інституцій у кризові періоди. - Кадровий потенціал та освіта нового покоління управлінців
Євген БІЛОЗЬОРОВ актуалізував питання підготовки фахівців, здатних працювати в умовах гармонізації українського права з acquis ЄС. У межах цього напряму обговорювалася необхідність упровадження новітніх стандартів правничої та управлінської освіти, що базуються на принципах прозорості, підзвітності та людиноцентричності. Учасники наголосили, що якісна реформа публічного управління неможлива без трансформації професійної культури державних службовців і правників. - Трансформація пенітенціарної системи та права людини
Володимир ПЕКАРЧУК представив аналіз еволюції кримінально-виконавчої системи України. Основна увага була приділена переходу від радянської спадщини до скандинавських моделей, у центрі яких – повага до людської гідності. Експерт окреслив бар’єри, що гальмують реформи, – від нормативних розривів до кадрових та організаційних проблем, а також наголосив на важливості демілітаризації системи та розвитку інституту пробації. - Шлях до ЄС: від Угоди про асоціацію до переговорного процесу
Еден НЕДОГАРСЬКИЙ розкрив архітектуру відносин між Україною та Європейським Союзом. Учасники обговорили динаміку набуття Україною статусу кандидата, перехід до кластерної методології переговорів, а також масштабне завдання з адаптації національного законодавства до acquis communautaire. Значну увагу було приділено досвіду сусідніх держав у подоланні інституційного опору та формуванні незалежних антикорупційних механізмів. - Подолання «розриву в імплементації» Особливу увагу учасники приділили проблемі implementation gap – ситуації, коли прогресивні законодавчі зміни не супроводжуються ефективною практикою їх реалізації. У ході дискусії наголошувалося, що ключовими умовами успішних реформ є не лише оновлення нормативної бази, а й забезпечення фінансової та кадрової автономії стратегічних інституцій, зокрема органів правосуддя та антикорупційної інфраструктури.
Головні висновки та рекомендації
За результатами роботи круглого столу було сформовано низку стратегічних тез:
- пріоритетність прав і свобод людини у процесі розробки та реалізації державних політик;
- важливість системного навчання правників і суддів застосуванню практики Суду ЄС та ЄСПЛ;
- забезпечення інституційної незалежності органів публічного управління як умови незворотності реформ;
- необхідність цифрової та управлінської трансформації публічного сектору відповідно до принципів відкритості, прозорості та ефективної комунікації з громадянами;
- посилення міжуніверситетської та міжвідомчої співпраці у сфері наукових досліджень і професійної підготовки кадрів для публічного управління та правової системи.
Захід продемонстрував, що європейська інтеграція України – це не лише політичний курс, а щоденна спільна робота наукової, освітньої та професійної спільноти над утвердженням демократичних цінностей, верховенства права та ефективних механізмів захисту прав людини.