Торгівля людьми залишається гострою та реальною проблемою для багатьох країн світу, у тому числі й для України. Сучасні форми експлуатації людини та нові виклики, з якими зіштовхнулася світова спільнота, створюють загрозу потрапляння у ситуацію торгівлі людьми для практично всіх соціальних груп населення. Військові дії, економічна нестабільність, підвищення мобільності населення, у тому числі з метою трудової міграції, зростання рівня безробіття, збільшення доступу населення до інформаційних мереж сприяють поширенню цього злочину.

10 грудня в межах дисципліни «Трудове право» обговорювали цю болісну та важливу тему з начальником відділу охорони публічного порядку, масових та охоронних заходів управління  превентивної діяльності ГУНП в Сумській області, майором поліції Клипи Андрія Володимировича.

Почав гостьову лекцію Андрій Володимирович з історичної ретроспективи та причин виникнення торгівлі людьми. Було проаналізовано положення Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами, ратифікованої Україною.

Представник поліції розкрив різновиди сучасної торгівлі людьми, серед яких: всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусова праця або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусова вагітність або примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.

У наші дні, як з’ясувалося при обговоренні, переважає торгівля людьми з метою трудової експлуатації. Злочинці вербують здебільшого людей з вищою та спеціальною освітою, але до груп ризику належать також внутрішньо переміщені особи, особи з бідних верств населення, випускники інтернатних закладів та «діти вулиці». Новою тенденцією є вербування постраждалих через мережу Інтернет за допомогою сайтів пошуку роботи та соціальних мереж. Спостерігається збільшення випадків вербування осіб з фізичними та/чи психічними розладами для експлуатації їх у жебракуванні. Найбільш популярними країнами призначення наразі є: Російська Федерація, Чехія, Польща, Туреччина та сама Україна.

Загалом же торгівля людьми – транснаціональний злочин. Це стосується усіх країн світу без винятку. Є країни призначення. Зазвичай, це благополучні країни (Норвегія, Велика Британія, США). У них є попит на дешеву робочу силу. Є країни-транзити, через які перевозять людей (Польща, Угорщина). Є країни-постачальники «живого товару».

За словами лектора, у переважній більшості злочин починається з того, що торгівці людьми пропонують своїм майбутнім жертвам привабливі можливості працевлаштування. У багатьох випадках особа дізнається про дійсні «умови договору» лише після своєї появи в місці призначення, вже тоді, коли в неї відбирають паспорт, вдаються до фізичного та психічного насильства щодо неї, вимагають відробити гроші, витрачені на оформлення документів, віз та проїзних квитків.

Для того, щоб уникнути негативних наслідків у майбутньому та не потрапити в рабство, Андрій Володимирович надав присутнім на лекції наступні поради:

1. Нікому не довіряйте Ваш паспорт. Документи, які засвідчують Вашу особу, завжди повинні знаходитись тільки у Вас.
2. Повідомте своїм рідним, друзям чи близьким детальну інформацію про своє перебування за кордоном з адресою та контактними телефонами, а також копію свого закордонного паспорту і контракту.
3. Якщо Ви плануєте взяти шлюб з іноземним громадянином (громадянкою), скористайтеся порадами юриста чи фахівців посольств країни, в якій Ви плануєте жити, стосовно Ваших прав та прав Ваших дітей, народжених за кордоном та в Україні.
4. Перед від’їздом за кордон з’ясуйте номери телефонів українських посольств та консульських представництв у країні, до якої Ви виїжджаєте. Якщо Ви опинилися у скрутній ситуації, залишилися без паспорту або Вам хтось загрожує, звертайтесь до представників посольств своєї країни.
5. Також Ви можете скористатися послугами неурядових організацій та служб, які активно працюють в зарубіжних країнах, надаючи допомогу особам, які опинились у складному становищі.

Тема викликала жваве обговорення та дискусію серед студентів, адже порушені питання надзвичайно актуальні для сьогодення.